-
1 electropaint
-
2 ragged
adj1) нерівний, кострубатий; зазублений2) драний, порваний; зношений; пошарпаний3) одягнений у лахміття; обірваний4) нерозчесаний, кошлатий; патлатий5) кудлатий (про тварину)6) клочкуватий7) недбалий, необроблений, кострубатий (про стиль)8) різкий, неприємний (про звук)9) військ. безладний, розосереджений (про вогонь)ragged robin — бот. горицвіт, зозулин цвіт, бузьків вогонь
* * *a1) нерівний, шорсткуватий; зазублений2) рваний, драний, розідраний; поношений, порваний; пошарпаний3) одягнений у лахміття; обірваний4) нечесаний, кошлатий, кудлатий ( про людину); з шерстю, яка звалялася ( про тварину); клочкуватий, який висить жмутами5) недбалий, кострубатий ( про стиль)6) різкий, неприємний ( про звук)7) тex. зазублений; рваний ( про поверхню металу)8) вiйcьк. безладний ( про вогонь) -
3 electropaint
-
4 ragged
a1) нерівний, шорсткуватий; зазублений2) рваний, драний, розідраний; поношений, порваний; пошарпаний3) одягнений у лахміття; обірваний4) нечесаний, кошлатий, кудлатий ( про людину); з шерстю, яка звалялася ( про тварину); клочкуватий, який висить жмутами5) недбалий, кострубатий ( про стиль)6) різкий, неприємний ( про звук)7) тex. зазублений; рваний ( про поверхню металу)8) вiйcьк. безладний ( про вогонь) -
5 sputtering
розпилювання Процес випуску атомів або групи атомів з поверхні катода (негативного електроду) у вакуумній трубці як результат дії важких іонів. Цей процес використовується для осадження тонкого шару металу на скло, пластик, метал або іншу поверхню у вакуумі - bulk sputtering
- cathode sputtering
- dc sputtering
- diode sputtering
- high-rate sputtering
- ion-beam sputtering
- laser sputtering
- magnetron sputtering
- physical sputtering
- plasma sputtering
- radio-frequency cathode sputtering
- reactive sputtering
- RF sputtering
- secondary sputtering
- thin-film sputtering
- triode sputteringEnglish-Ukrainian dictionary of microelectronics > sputtering
-
6 rub
1. n1) тертя2) натирання, розтирання3) стирання; чищення4) натерте місце5) перешкода; утруднення6) несподівана неприємність7) глузування8) брусок9) (скор. від rubber) карт. робер2. v1) терти2) тертися (об щось — against, on, over)3) натирати, намулювати4) натирати (маззю)5) протирати6) зношуватися (про одяг)7) розтиратиto rub smth. to powder — розтерти щось на порошок
8) стиратися; розтиратися9) начищати, полірувати (тж rub up)10) копіювати малюнок, перебиваючи зображення на папір (з металевих грошей, каменя тощо)12) обтирати солом'яним скрутенем (кінний спорт)rub along — а) ладити, жити у злагоді, уживатися; б) виходити із скрутного становища, виплутуватися; в) помалу просуватися вперед; г) сяк-так перебиватися (з хліба на квас)
rub away — а) витирати (сльози); б) стирати (ворс); в) перен. втрачати новизну; г) зношуватися
rub down — а) витирати насухо; б) чистити коня; в) точити, шліфувати; г) стирати нерівності; д) розм. обшукувати (арештованого)
rub in — а) втирати (мазь); б) переконувати, втовкмачувати; в) наголошувати (на чомусь неприємному)
rub off — стирати (ся), зчищати (ся); виводитися (про пляму)
rub out — а) стирати, вичищати; б) амер., розм. убивати, знищувати
rub through — а) пережити, витримати; б) протерти (крізь сито)
rub up — а) начищати, полірувати; б) освіжати (у пам'яті); в) розтирати (фарбу тощо)
to rub the wrong way — гладити проти шерсті; роздратовувати
* * *I [reb] n1) тертя2) натирання, розтирання; стирання4) перешкода, утруднення6) піддражнювання, уїдливе кепкування7) дiaл. брусокII [reb] v1) терти; тертися2) протирати3) натирати; викликати подразнення шкіри; ( with) натирати ( чим-небудь); ( into) втирати; ( into) утовкмачувати ( кому-небудь)4) aмep. дратувати, досаждати5) стирати, розтирати; стиратися6) начищати, полірувати ( rub up)7) копіювати малюнок (з каменю, металу), притираючи до нього папір олівцем або кольоровою крейдою8) приходити в зіткнення, стикатися; зачіпати9) джгутувати, чистити, обтирати солом'яним джгутом ( кінний спорт)III [reb] скор. від rubber III
См. также в других словарях:
шліфувати — у/ю, у/єш, недок., перех. 1) Обробляти поверхню металу, дерева, скла і т. ін. абразивними матеріалами. || Начищати що небудь, наводити глянець на якусь поверхню, робити її чистою, блискучою. 2) перен. Удосконалювати, поліпшувати що небудь. ||… … Український тлумачний словник
воронувати — у/ю, у/єш, недок., перех. Покривати поверхню металу шаром оксиду феруму або якогось іншого металу для захисту від ржавіння та надання їй чорного, темно синього або брунатного кольору; чорнити (метал) … Український тлумачний словник
різати — рі/жу, рі/жеш, недок. 1) перех. Чим небудь, перев. гострим, розділяти щось на частини, подрібнювати або відокремлювати частину від цілого. || Ранити людину, частини її тіла (про щось гостре або чимсь гострим). || розм. Зрізувати, відрізати що… … Український тлумачний словник
гальванізувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. 1) Пропускати через що небудь електричний струм низької напруги. 2) Покривати який небудь предмет металом за допомогою електролізу. 3) Наносити антикорозійне покриття на поверхню металу … Український тлумачний словник
оцинковка — и, ж., мет. 1) рідко. Дія за знач. оцинкувати, оцинковувати. 2) Шар цинку, що покриває поверхню металу, металевого виробу і захищає його від корозії … Український тлумачний словник
оцинковувати — ую, уєш, недок., оцинкува/ти, у/ю, у/єш, док., перех., мет. Покривати поверхню металу, металевого виробу тонким шаром цинку для захисту від корозії … Український тлумачний словник
срібнити — ню/, ни/ш, недок. Покривати поверхню металу, скла, деревини та ін. тонким шаром металічного срібла … Український тлумачний словник
танталувати — у/ю, у/єш, недок. 1) Легувати металеві сплави чи керамічні матеріали Танталом. 2) Наносити на поверхню металу чи кераміки тонкий захисний шар металевого танталу … Український тлумачний словник
торіювати — ю/ю, ю/єш, недок. Легувати щось, насичувати поверхню металу, кераміки торієм, покривати щось щільною плівкою торію … Український тлумачний словник
травити — I травлю/, тра/виш, недок., перех., спец. Обробляти поверхню металу, скла тощо розчином кислот або іншими спеціальними сполуками. || Витравлювати (у 4 знач.). II травлю/, тра/виш, недок., перех. Засвоювати в процесі травлення; перетравлювати. III … Український тлумачний словник
цинкувати — у/ю, у/єш, недок., перех., мет. Покривати поверхню металу, металевого виробу тонким шаром цинку для захисту їх від корозії … Український тлумачний словник
